Армійський заклик

- можна сказати, що ти гомік і тоді в армію не візьмуть.- вони перевірять.- можна найняти гомік. хай скаже, що мій хлопець.- а якщо довести попросять?- та хрін з ним. всього лише один раз треба. (з розмови підлітків в автобусі)От чого зараз молодь так панічно боїться армії? Почув сьогодні розмову двох підлітків, років по 14, не більше. Вони вже обговорюють варіанти, як можна відкосити від служби. Самі якісь дохлі, що називається не спортивні. Готовий сперечатися був з ними на будь-які гроші, що і 50 разів їм не віджатися. Звідки не таке бажання вже з дитинства піклується про себе? Може в школах зараз майже і не залишилося уроків фіз-культурири. І нормативів спортивних в школах не здають, але це ж майбутні чоловіки. Самим-то не цікаво відчувати в собі сили і упевненість в тому, що зможе у разі чого відстояти себе і свою подругу? Або тільки коли натовпом можуть показувати свою крутизну? Натовпом побити пенсіонерів, або якогось батана? А чого не вибрати хлопчини міцніше? Страшно, що бо-бо зробити може? Та і без натовпу, без підтримки, поодинці на що здатний? Мої 14 - 18 років припали на 70 роки. Звичайно ж ми теж окрім різних кружків і спортивних шкіл, бродили натовпами по місту. Шоблой, кодлой, в кожному місті це по разному називалося, не в цьому річ. Ми теж билися, як і всі хлопчиська в цьому віці. Перевіряли свою силу і свій поріг сміливості. Іноді дуже навіть поганими способами. Лягали на рейки під поїзд, вночі залізти поодинці в старий склеп на кладовище і інше божевілля. Маленькі та дурнуваті були. Це проходить. Але билися ми завжди чесно. Один на один. До першої крові. І якщо я бився з кимось, а за його спиною стояла велика кодла, я знав, що не влізуть вони натовпом бити мене. Більш того, перші відтягнуть свого, якщо він мені перший пустить кров. Ми ніколи не чіпали хлопця якщо він йшов з дівчам, навіть якщо до нього і була серйозна розмова. І саме в бійці один на один кожен показував чого він коштує в реалі. А в реалі зараз виявилось, що від страху армії, половина обоссалась. Звичайно, немає братви за плечима, та і пиво з сигаретами з 14 років, як норма життя, здоров'я не додали. Ну як довести, що ти нормальні хлопчак, а не лох зачуханний? Раніше небило більшої ганьби якщо тебе не узяли в армію. Нормальне дівча не підійде. Кому чмо потрібне? Не було у дівчаток упевненості в своєму майбутньому з таким хлопцем. А чого зараз-то армії боятися? В порівнянні з минулим, там чуть-лі не курорт зробили. І служба всього рік. І комітет солдатських матерей в посилення дали. І зв'язок мобільний, по якій у разі чого повідомити можна. Говорять армія ламає людину. Так, ламає, але в кращу сторону. Дурневі мізки ставить на місце. Із слабака, робить сильного. Учить думати самому, а не повторювати, як папуга на віру всяке марення. Та і матусі чого бояться? Дідівщини? Та раніше неї в тисячі, не в сотні разів, більше було. Зараз це дійсно одиничні випадки. На таку-то кількість військових частин по всій країні. Просто, як завжди хапаються журналісти за цю тему і доводять її до самого піку. Краще б писали про те, скільки таких випадків присікли на самому початку. Матусі, та на громадянці в сотні разів більше молоді гине! Наркота, алкоголь на організм, що не окріпнув. То уклепається кудись унаслідок слабенького мозку і вже в'язниця маячить. Ще не відомо де страшніше цей вік пережити. У армії і цивільну спеціальність хлопець отримує і відразу стаж по ній. По моєму, це банальна боязкість, вся ця отмазка від армії. І різні розмови про дарма згаяний час, це марення щонайповніше. Навіть у в'язниці певний життєвий досвід отримується, а армійський досвід - дорогова стоїть. Вже повірте. Аргумент, що дівча не дочекається - так радій, що зараз це відбулося, а ніколи майно і дітей ділити доведеться. Мені не мало пишуть в блог хлоп'ята і дівча з Ізраїлю. Там служать всі. Дівча служить! А у них держава з усіх боків оточена арабським миром. Зовсім не друзями. Служба проходить майже в постійній бойовій готовності. Отже, наші хлопці труслівей їх дівчати? А хто тоді захищати нас буде, якщо боронь боже чого трапиться? Навіщо тоді красуватися в камуфляжі по вулиці, якщо боїшся його, як вогню? Страшно іноді за майбутніх нашої країни. Ці ж труси скоро замінять нас на наших робочих місцях і державних постах.

29ru. blogspot. com/2010/03/blog-post_27. html